«Обозрєватєль»: Що ви можете сказати про сьогоднішній стан судової системи та стан виконання судових рішень?

Сергій Крижанівський: В Україні виконується тільки третє рішення, яке приймається судами. Звичайно, ця цифра дуже сумна. Тому що фактично або судово-виконавча служба не може виконати рішення суду, тому що немає або майна, або суб’єкта, або об’єкта. Тобто в цьому випадку, в законодавство потрібно внести зміни, щоб криміналізувати дії окремих громадян, у тому числі чиновників, які не виконують рішення судів. Я вважаю, що ця норма правильна, якщо прийнято рішення, воно повинно бути негайно виконано, посилення відповідальності за невиконання рішень повинно контролюватись державою. Враховуючи, що сьогодні йде мова про проведення судової реформи на даний момент вона не закінчена. Ми знаємо, що є три гілки влади – виконавча, законодавча і судова. Остання зрештою стане незалежною і ми будемо мати ту судову систему, яку очікують наші громадяни.

«Обозрєватєль»: І все-таки, погодьтеся, є такі судові рішення, виконання яких бажано відстрочити. Наприклад, людина взяла іпотечний кредит під заставу майна …

Сергій Крижанівський: Я згоден з вами. Справа в тому, що є окремі статті в нашому Кримінально-процесуальному, Цивільно-процесуальному кодексі, які дають можливість мати розстрочку у виконанні рішень. Наприклад, людина порядна, або організація не по своїй волі не виконує договірні умови. В цьому випадку, дійсно існує певна система, яка дає можливість мати відстрочку. У мене на практиці дуже багато справ, навіть сьогодні, ми подаємо заяву про відстрочку прийняття рішення до Господарського суду міста Києва. Тому що, якщо це рішення буде виконано негайно, то підприємство буде банкрутом і перестане існувати. А в нього є інші контрагенти і очікуються фінансові надходження, де це підприємство буде мати прибуток, але через певний період. Відповідно, суд повинен вивчити обставини цієї справи, мати докази того, що рішення буде виконано і що є підстави для відстрочки. У такому разі рішення має прийматися на користь заявника.

В кінці 2007 року – на початку 2008 року Україна виявилася однією з країн, що знаходяться в епіцентрі кризи. Багато людей, які потрапили в залежність від банку, отримували іпотечні кредити, кредити на автомобілі. Відповідно, дуже багато підприємств не могли виконувати свої зобов’язання, в тому числі і банки. Це призвело до того, що багато хто опинився на порозі банкрутства. В даному випадку, треба йти працювати з банками, домовлятися про реструктуризації свого боргу або, використовуючи другий механізм, звертатися до суду і суд тоді приймає рішення про те, щоб була відстрочка у виконанні рішення суду. Я думаю, є механізми, просто потрібно звертатися до юристів, які підкажуть, як правильно виконувати ці норми закону і в цьому випадку люди отримають певний час для того, щоб поправити свої справи.

«Обозрєватєль»: Ваша думка з приводу компетентності українського правосуддя.

Сергій Крижанівський: Ті судді, які призначаються на перший термін, зобов’язані, перш ніж приймати присягу, здавати іспит. В цьому випадку вже Кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення, придатний він до роботи в суддівському корпусі чи ні, тому що в нашому законодавстві існують десятки тисяч законів, законодавчих актів, нормативних актів, які потрібно досліджувати в суді при прийнятті того чи іншого рішення. Відповідно, повинна бути величезна система підготовки конкретного судді. Ті судді, які переходять з однієї інстанції у вищу, наприклад, з районного суду до апеляційної інстанції або з апеляційного у вищу спеціалізовану,повинні бути підготовлені, їх кваліфікація повинна бути бездоганною.

У нас, до речі, юристи закінчили вуз, вони отримують диплом і представляють інтереси наших громадян у судах. Але в багатьох країнах світу існує кваліфікація тих же юристів. Юрист, який не має певної кваліфікації, не може захищати клієнта, наприклад, якщо розглядаються питання про стягнення 25 000 доларів або, якщо брати гривні, 200 000 гривень. Тобто повинна бути певна кваліфікація цих юристів. Відповідно, тут ми повинні навіть повернутися до тієї ж системи ліцензування юридичної діяльності. Юрист – це як лікар, він повинен мати кваліфікацію, ця кваліфікація повинна бути перевірена. Якщо юрист, не маючи необхідної кваліфікації, представляє інтереси в суді, то це не дає можливості нашим замовникам швидко розібратися в його кваліфікації.

Наприклад, раніше була практика, що з адвокатського корпусу, як правило, в судді не надходили, а тільки з прокуратури або слідчий. Це була ще та радянська система, яка не давала можливості. Навпаки, я вважаю, що дуже хороший адвокат, який захищає права людини, може бути рекомендований в суддівський корпус. Виходячи із системи захисту прав людини, це найважливіше в законодавстві – щоб кожна держава мала закони, насамперед, морально справедливі, які дають можливість захистити інтереси конкретної людини чи організації. В такому випадку ми будемо мати можливість отримати реально той механізм, який дає можливість конкретним суддям приймати рішення. Тому що судді теж при прийнятті рішення вивчають ті чи інші закони. З практики ми бачимо, що існує багато прецедентів, де є конфлікт в законодавстві, коли один закон суперечить іншому.

Читачка сайту «Обозреватель» Тетяна Олексієнко: На даний момент шляхом боротьби з корупцією може бути публічне обговорення рішень судів з коментарями провідних юристів та залученням депутатських комісій, звільненням суддів. Як відокремити суд, залежний від держави на всіх рівнях, від впливу зацікавлених осіб держави? Риторичне питання. Обирати суддів народом, який юридично не грамотний і правовими нормами життя цікавиться мало? Це криміналізує суд. Це можливо тільки після введення в школах основ правової грамотності, чи не так? Коли в країні підніметься правове самосвідомість.

Сергій Крижанівський: Те, що стосується корупційних дій окремих суддів, це один момент. Я вважаю, що якраз тут і повинна бути проявлена велика незалежність суддів. Якщо чиновник забезпечує квартирою того ж суддю, існує пряма залежність. Якраз з реалізацією судової реформи судова система буде відділена від виконавчої влади і в бюджеті Україні буде прописана відповідна норма про те, що суддівська система і суддівська адміністрація повністю незалежна від виконавчої влади. І тоді ми будемо мати більш кваліфіковані оцінки корупційних дій наших чиновників. Суддя повинен давати оцінку у своїх рішеннях або вироках і в даному випадку це дасть позитивний результат.

«Обозреватєль»:  З 1 листопада поточного року набрав чинності новий Закон України «Про судовий збір». Що ви можете про нього сказати? Тепер послуги судів коштуватимуть дорожче?

Сергій Крижанівський: Цим законом передбачається, перш за все те, що органи виконавчої влади не будуть платити судовий збір. Це навантаження повинні нести підприємства і установи недержавної форми власності, і я з цим згоден. Те, що судовий збір необхідно збільшувати – це теж є правильним. Фактично це ті кошти, які формуються в бюджеті, вони повинні йти на організацію роботи суддівського корпусу. У багатьох судах навіть судді просять позивачів або відповідачів, щоб вони приносили з собою конверти, марки, щоб можна було відправити кореспонденцію, це є прецедентом для зловживань. Разом з тим введення цього закону дає можливість відправляти листи в електронному вигляді, тобто система судочинства буде більш відкритою. У цій мірі ми будемо мати позитивний результат. Я вважаю, що це дасть можливість більш інформатизувати суддівську систему. Я вважаю, що введення цього закону про судовий збір дасть можливість нам покращити роботу суддівського корпусу.

Читач сайту «Обозрєватєль»: Шановний пан Крижанівський, як Ви оцінюєте сучасне бажання керівників Україні приборкати корупційні явища, при існуванні ст.236-2УПК, яка забороняє суду визначати ознаки злочинів і, всупереч Конституції, яка зобов’язує суд делегувати це питання прокуратурі?

Сергій Крижанівський: У нас зараз дуже мало випадків, коли сам суддя міг порушити кримінальну справу і передати її на розслідування до прокуратури. Фактично, суди від цього відмежувалися, це несе в собі певну загрозу для правильного прийняття рішення. Я вважаю, що у зв’язку з введенням нового Кримінально-процесуального кодексу, де фактично органи слідства прирівняні до захисту, в цьому випадку і обвинувачення, і захист будуть спільно проводити розслідування справи . Прокуратура буде наглядовою інстанцією за веденням слідства, як слідчого, так і адвоката- це дуже позитивно. По-перше, це підніме статус адвокатури та фактично арбітром у цьому випадку буде суддя, який буде досліджувати докази захисту і докази слідства. І ми не будемо мати тих проблем, які були до сьогоднішнього дня, де суд був тільки інструментом закриття кримінальних справ. Я вважаю, зміна кримінально-процесуального законодавства, дасть можливість нам мати більш досконалу систему як захисту, так і обвинувачення. Плюс до цього ще має бути запроваджений інститут суду присяжних, де незалежні підготовлені люди будуть давати оцінку кваліфікації дій обвинувачених і , як наслідок, рішення, які прийматимуться судом будуть більш справедливими.

Читач сайту «Обозрєватєль» Петро: Як Ви оцінюєте перспективу створення судів присяжних з питань звинувачень, висунутих проти працівників правоохоронних органів?

Сергій Крижанівський: Я знаю позицію Олександра Володимировича Лавриновича, Міністра юстиції України, про те, що ще не прийшов час введення суду присяжних в Україні. Тобто ми ще не підготовлені до цього інституту. Хоча я вважаю, що потрібно все-таки вводити цей інститут не тільки як говорить міністр юстиції при тих статтях, які передбачають покарання у вигляді виняткової міри – довічне позбавлення волі, а й для всіх категорій злочинів, які дають можливість більш справедливо ставитися до прийняття рішення. Мова насамперед йде про кримінальний процес і вирок – він повинен бути або виправдувальний, або обвинувальний. Якщо говорити про радянську систему, то у тоді відсоток справ, які були з виправдувальним вироком вище, ніж зараз в нашій незалежній Україні. Тут парадокс

В цьому випадку, я б рекомендував нашим керівникам держави, перш за все, Андрію Портнову, який є заступником глави Адміністрації президента і відповідає за судову реформу, все-таки уважно поставитися до інституту присяжних засідателів в Україну. Друге – поставитися до того моменту, щоб в Україні все-таки заробив інститут прецедентного права, тому що у нас тільки Конституційний суд може давати оцінку тим чи іншим законам, суддівський корпус не може давати оцінку. Тобто є закони, є Конституція України і, відповідно, суддя приймає рішення за своїм внутрішнім переконанням і керується тим законом, який вище за інше. І існує судова практика. Це, перш за все, практика Верховного Суду України. Слава Богу, вже Верховному Суду України зараз повертаються ті повноваження, які раніше у нього були. Я думаю, це крок до того, щоб в Україні з’явилося прецедентне право.

Читач сайту «Обозрєватєль» Олександр: Коли суддя нестиме покарання за незаконні вироки?

Сергій Крижанівський: Перш за все, я хочу сказати, що над органами прокуратури, над органами судовими, над органами виконавчої влади має бути контроль. Перший – це президент, який через свої інститути веде контроль за діяльністю цих органів. Але разом з тим, повинні бути незалежні органи навіть від президента, які контролюють ту ж прокуратуру, контролюють суддівський корпус, контролюють виконавчу владу. В даному випадку це повинен бути той інститут, який обирається у Верховній Раді. Це спеціалізований орган, який буде здійснювати контроль за діяльністю цих інститутів.Цей механізм дасть можливість нам мати результати. Суддя, який порушив присягу – взяв хабар або прийняв незаконне рішення, повинен притягатися до відповідальності. Але таких суддів до відповідальності притягують раз-два-три… І фактично ми маємо дуже багато рішень, які потім скасовуються в апеляційній, касаційній інстанції. Багато рішень прокурорів або слідчих, які далі скасовуються – ці слідчі не несуть відповідальності. Була стара приказка – «рука руку миє». Цього не повинно бути. Повинен бути введений інститут контролю над органами, які здійснюють і правосуддя, і нагляд за законністю і прийняттям рішень про відповідальність громадян чи підприємств. Я вважаю, що в цій Верховній Раді, напевно, не вдасться такий інститут ввести, а в наступному скликанні я сподіваюся, що нам таки вдасться такий орган створити, який буде чинним механізмом. І ми дуже швидко налагодимо систему контролю за діяльністю як органів прокуратури, так і судової влади.

Читачка сайту «Обозрєватєль» Марія: Як на Ваш погляд варто змінити процесуальне законодавство, щоб люди могли прийти до суду і швидко отримати судове рішення у своїй справі, а не ходити роками по судових інстанціях і збирати величезну кількість паперів?

Сергій Крижанівський: Законом про судоустрій і статус суддів передбачено, є певна стаття, яка регламентує виконання рішень. Є закон про виконавче провадження. Але разом з тим рішення, які зараз приймаються на першій інстанції, далі вони досліджуються апеляційною інстанцією, далі проходять касаційну інстанцію. Дійсно, це процес дуже тривалий. У багатьох країнах ще більше часу займає цей процес. І тут у Кримінально-процесуальному, Цивільному, Господарському, Адміністративному кодексах існує механізм, який дасть можливість більш швидкого прийняття рішень. По-перше, ми в недалекому майбутньому отримаємо можливість реалізації рішень шляхом звернень громадянина чи юридичної особи до Адміністративного суду, який буде давати оцінку діям або бездіяльності тієї ж судової системи або того ж виконавчого органу і, відповідно, прискорювати процес виконання рішень. Якщо це незаконне рішення, воно скасовується, то потрібно робити конкретні дії по відношенню до суддів. Звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів дасть можливість нам налагодити механізм прийняття рішень. Я ще раз повторюю, що механізми контролю повинні бути дуже дієвими. В будь-якому випадку потрібен інститут, який дає право наглядової інстанції за діяльністю органів прокуратури, діяльністю судової гілки та адвокатуриПідводячи підсумки сьогоднішньої конференції, хочу сказати, що судова реформа має як позитивні, так є і ті моменти, де потрібно ще вносити зміни в закон про статус суддів. Я вважаю, що ми прийдемо до того, що через рік Україна таки отримає певний досвід уже до рекомендацій Венеціанської комісії, дослідивши і вже маючи досвід впровадження цього закону. Він уже рік працює, але я думаю, що буде багато змін до нього. Думаю, ми отримаємо хороший закон, який дасть можливість, перш за все, забезпечити справедливе рішення наших суддів і дасть можливість мати незалежність нашої судової системи від інших гілок влади.

«Обозрєватєль»: Хотілося б почути ваші конкретні рекомендації для звичайних громадян, які звертаються до суду, справи яких затягуються або по ним виноситься явно неправомірне рішення. Один з читачів «Оглядача» нагадав про те, що Україна входить до п’ятірки країн. Громадяни яких найчастіше звертаються до Європейського суду з прав людини. Чи завжди потрібно вмішувати Європу в наші внутрішні справи? Який існує механізм в даному випадку?

Сергій Крижанівський: Я б рекомендував, перш за все, громадянам та представникам установ, підприємств, звертатися до кваліфікованих юристів, тому що рішення судів, які є незаконними, як правило, виходять тоді, коли «не зубастий» юрист. Та людина, яка представляє інтереси свого замовника в судовому процесі, чогось не догледів. Я не кажу – не доніс гроші. Саме недогледів, неправильно застосував ту чи іншу статтю закону. У цьому випадку, суддя спекулює незнанням законодавства або норм процесуального права юристом – і отримуємо такі рішення. Якщо неправомірне рішення, то потрібно його негайно оскаржувати в суді вищої інстанції. І разом з тим звертатися до Вищої кваліфікаційної комісії, якщо це рішення виходить за рамки закону. Я не говорю про процесуальні або матеріальних нормах. Таких рішень дуже багато. Тому судді зловживають своїм становищем, приймаючи такі рішення вони дискредитують судову владу і в цілому Україну. Я думаю, що потрібно давати оцінку щодо таких рішень, незалежно від того, в якому статусі перебуває суддя або в якій інстанції – потрібно приймати рішення і звільняти їх з цих посад. Тому що це авторитет нашої держави. Я вважаю, що ми рано чи пізно прийдемо до того, що контролюючий орган, який буде створений Верховною Радою наступного скликання, принесе відчутний результат і наші громадяни в кінцевому підсумку отримають можливість прийняття справедливих рішень і менше буде звернень до Європейського суду.